Павло Парфенійович Заблоцький-Десятовський (15.07.1814 – 14.07.1882)– лікар, автор 40 праць із хірургії та стоматології,  анастезіолог-новатор,  що першим почав застосовувати хлороформний наркоз.

Павло Парфенійович Заблоцький-Десятовський   походить із козацько-старшинського та шляхетського роду Заблоцьких-Десятовських Чернігівської губернії.

У 1830 році після закінчення Новгород-Сіверської гімназії Павло Парфенович вступив на математичне відділення університету, а після його закінчення – на медичний факультет цього ж університету.

У 1835 році П.П. Заблоцький-Десятовський закінчив університет з похвальним листом по хірургії і званням лікаря першого відділення.

30 червня 1838 року Павло Парфенович захистив докторську дисертацію.

5 липня 1839 року вирушив до Паризького університету де вивчав хірургію, фізіологію, анатомію і загальну патологію.

2 лютого 1842 року був обраний професором кафедри теоретичної хірургії медико-хірургічної академії, а через декілька місяців – ординатором 2-го Військово-сухопутного госпіталю, у якому діяла хірургічна клініка, заснована М.І. Пироговим.

Павло Парфенович читав лекції з хірургії, сифілісу, сечових та статевих органів. Його лекції завжди відрізнялися сучасністю та ясністю викладки матеріалу і відвідувалися студентами з великим бажанням.

У 1845 році П.П. Заблоцький-Десятовський був призначений екстраординарним професором теоретичної хірургії.

А 20 травня 1846 року – ординарним професором кафедри судової медицини медико-хірургічної академії. Працюючи на вказаній посаді, він посилено займався науковою діяльністю, розробив програму викладання студентам академії судової медицини та надрукував більше 40 праць з практичної медицини. 

20 грудня 1847 року провів п’ять операцій під хлороформом, який з того часу став застосовуватися як анестезуючий засіб.

А влітку 1882 у віці 67 років  Павло Заблоцький-Десятовський захворів і помер у селі Кримки Чигиринського повіту Київської губернії.