ПРОГРАМА СПІВБЕСІДИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЩОДО ВСТУПУ ДЛЯ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

ДО ПВНЗ «МЕДИКО-ПРИРОДНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

1. Загальні положення

Програма співбесіди з української мови для вступу до ПВНЗ «Медико-Природничий Університет» для здобуття вищої освіти охоплює всі розділи шкільної програми та розроблена на основі навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи»  затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 та «Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 10-11 класи. Рівень стандарту.»  затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 з урахуванням Програми зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з української мови, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Співбесіда проводиться з метою перевірки знань, умінь та навичок вступника з української мови, що є достатніми для здобуття вищої освіти та надає право вступнику проходити конкурсний відбір відповідно до Правил прийому на навчання для здобуття вищої освіти у ПВНЗ «Медико-Природничий Університет» у 2024 році.

До програми включені найважливіші теми з таких розділів сучасної української мови: фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології, фразеології, морфології, синтаксису, пунктуації та стилістики мови. З названих розділів формуються питання, відповіді на які сприяють свідомому і глибокому засвоєнню основного курсу сучасної української мови.

До програми подано список рекомендованої літератури.

2. Зміст програми співбесіди з української мови

Тема 1. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА — ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ.

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності та їх особливості. Функції мови. Різновиди мовленнєвого спілкування. Мета спілкування й адресат мовлення. Основні правила спілкування. Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу. Краса й багатство української мови.

Тема 2. ЛЕКСИКОЛОГІЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ.

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Усні й письмові висловлення, текст. Зміст, заголовок тексту. План тексту. Поділ зв’язного висловлення (тексту) на речення. Інтонація речень, різних за метою висловлення. Слово як компонент речення. Лексичне значення слова. Лексична помилка та її умовне позначення. Слово як частина мови. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту. Однозначні й багатозначні слова. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Пароніми. Групи слів за походженням: власне українські й запозичені (іншомовного походження) слова. Написання слів іншомовного походження. Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми. Групи слів за вживанням: загальновживані й стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова й терміни, просторічні слова.

Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновиди фразеологізмів. Фразеологізми в ролі членів речення. Ознайомлення із фразеологічним словником. Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до їхнього стилістичного забарвлення.

Тема 3. ФОНЕТИКА ТА ОРФОЕПІЯ.

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м’які, дзвінкі й глухі. Вимова звуків, що позначаються літерами ґ і г. Позначення звуків мовлення на письмі. Основні правила вимови голосних звуків. Основні правила вимови приголосних звуків.  Склад. Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові. Словорозрізнювальний наголос. Форморозрізнювальний наголос. Діалектний наголос. Складні випадки наголошування слів. Орфоепічна помилка. Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.

Тема 4. ОРФОГРАФІЯ

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Орфограма. Орфографічна помилка. Принципи української орфографії. Ненаголошені е, и в корені слова. Правила вживання апострофа. Правила вживання знака м’якшення. Чергування голосних. Чергування приголосних в українській мові. Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення. Спрощення приголосних. Подвоєння та подовження приголосних. Правопис префіксів. Правопис суфіксів. Уживання великої літери. Правила перенесення слів із рядка в рядок. Написання складних слів разом, окремо, з дефісом. Написання слів іншомовного походження. Правило «дев’ятки». Складні випадки написання прізвищ. Складні випадки написання географічних назв. Розрізнення прислівників і співзвучних сполук (збоку – з боку, зрештою – з рештою, всередині  – в середині тощо). Правила написання їх. Написання не, ні з різними частинами мови. Правила графічних скорочень слів.

Тема 5. МОРФОЛОГІЯ.

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Загальна характеристика частин мови. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль, правопис.

Іменник

Іменники загальні й власні, конкретні та абстрактні. Збірні іменники. Рід іменників. Число Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни й групи. Незмінювані іменники. Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.

Прикметник

Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї групи в іншу. Ступені порівняння якісних прикметників, творення їх.  Відмінювання прикметників. Прикметники твердої й м’якої груп.  Перехід прикметників в іменники.  Написання складних прикметників разом і через дефіс. Написання прізвищ прикметникової форми.

Числівник

Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові. Числівники прості, складні й складені. Відмінювання числівників.  Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках. Роздільне написання складених числівників. Написання разом порядкових числівників з -тисячний. Узгодження числівників з іменниками. Правильне вживання числівників на позначення дат і часу.

Займенник

Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення).  Відмінювання займенників усіх розрядів.  Приставний н у формах особових і вказівних займенників. Написання разом і через дефіс неозначених займенників. Правопис заперечних займенників. Написання займенників із прийменниками окремо.

Дієслово

Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на  -но, -то. Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види дієслова. Часи дієслів. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього й майбутнього часу.  Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного й наказового способів. Знак м’якшення у дієсловах наказового способу. Безособові дієслова. Способи творення дієслів. Не з дієсловами.

Дієприкметник

Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієприкметниковий зворот. Активні й пасивні дієприкметники. Творення й відмінювання активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Правопис відмінкових закінчень дієприкметників. Обмеженість уживання форм активних дієприкметників теперішнього часу в сучасній українській мові, способи їх заміни.  Безособові дієслівні форми на -но, -то.  Правопис суфіксів дієприкметників. -н- у дієприкметниках та –нн- у прикметниках дієприкметникового походження. Не з дієприкметниками.

Дієприслівник

Дієприслівник як особлива форма дієслова. Дієприслівниковий зворот. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники  недоконаного й доконаного виду, творення їх.  Не з дієприслівниками.

Прислівник

 Розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників.  Творення й правопис прислівників. Букви  -н- та -нн- у прислівниках.  Не і ні з прислівниками.  И та і в кінці прислівників.  Правопис прислівників на  -о, -е, утворених від прикметників  і дієприкметників. Написання прислівників окремо, разом, через дефіс. Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день.

Прийменник

Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні й реченні. Зв’язок прийменника  з непрямими відмінками іменника. Види прийменників за будовою. Непохідні й похідні прийменники. Написання похідних прийменників разом, окремо та через дефіс. Синонімічні й антонімічні  прийменники.  Прийменниково-іменникові конструкції в ролі членів речення.

Сполучник

Сполучник як службова частина мови.  Види сполучників за будовою, походженням. Використання  сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності. Написання сполучників разом та окремо. Розрізнення сполучників й однозвучних слів. Синонімічні й антонімічні  сполучники.

Частка

Частка як службова частина мови.  Частки формотворчі та словотворчі. Частки, що надають слову або реченню  додаткових відтінків. Правопис часток не і ні з різними частинами мови. Написання часток -бо, -но, -то, -от, -таки.

Вигук

Вигук як особлива частина мови.  Групи вигуків за значенням. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках.

Тема 6. СИНТАКСИС

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка. Складні випадки синтаксичного узгодження. Складні випадки і варіанти синтаксичного керування. Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменниками. Словосполучення з прийменником. Словосполучення з прийменниками в(у), при, за, із-за. Вживання похідних сполучників. Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка. Пасивні конструкції з дієсловами на –ся. Синтаксичні конструкції з формою на -но, -то.  Порядок слів у реченні.

Речення, його граматична основа. Види речень: за метою висловлювання; за емоційним забарвленням; прості та складні речення; односкладні та двоскладні; повні та неповні речення; прості та ускладнені речення Головні та другорядні члени речення. Правила побудови складних речень. Вставні слова. Пряма мова. Діалог.

Тема 7. ПУНКТУАЦІЯ

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Розділові знаки. Пунктуаційна помилка та її умовне позначення. Тире між підметом і присудком у простому реченні. Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених звертаннями або однорідними членами речення, або відокремленими означеннями, прикладками, обставинами, або вставними словами і реченнями. Кома в складному реченні. Крапка з комою у складному реченні. Двокрапка у складному реченні. Тире у складному реченні.  Розділові знаки при прямій мові.

Тема 17. СТИЛІСТИКА

Вступник має знати, пояснювати та володіти такими поняттями. Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів. Стилістичні особливості слів іншомовного походження. Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика.  Оцінна лексика. Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики. Стилістичне забарвлення фразеологізмів. Виражальні можливості фразеологізмів. Стилістичні особливості засобів словотвору. Стилістичні особливості частин мови. Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях.

3. Структура проведення та критерії оцінювання результатів співбесіди з української мови

Співбесіда з української мови проходить в формі тестування. На тестування виносяться 25 питань. Відповідь на кожне з яких оцінюється в 1 бал. Загальний бал за співбесіду з української мови обчислюється  як арифметична сума балів, отриманих вступником за відповіді на всі 25 питань білету та переводиться за 200-бальною шкалою оцінювання згідно таблиці 1. Для вступу на навчання для здобуття вищої освіти у ПВНЗ «Медико-Природничий Університет» вступнику необхідно набрати не менше 100 балів.

Таблиця 1

Таблиця переведення тестових балів з української мови до шкали 100 – 200           

Бали тесту	200 бальна шкала
1	не здано
2	не здано
3	не здано
4	не здано
5	100
6	105
7	110
8	115
9	120
10	125
11	130
12	135
13	140
14	145
15	150
16	155
17	160
18	165
19	170
20	175
21	180
22	185
23	190
24	195
25	200

4. Рекомендована література

1. О. Білецька. Комплексне видання для підготовки до ЗНО з української мови. К. : Підручники і посібники, 2014.

2. Т. М. Берест, І .О. Помазан, Л. О. Кратенко. Посібник для підготовки з української мови та літератури до ЗНО. Експресс-підготовка. К. : Літера, 2012.

3. О. М. Авраменко. Українська мова і література 11 клас. К. : Грамота, 2014.

4. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови. Львів, 2003.

5. Глазова О. П. Українська орфографія : навч. посіб. : Правила, тренувальні вправи, контрольні завдання, диктанти. Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2004.

6. Глазова О. П. Українська пунктуація : навч. посіб. : Правила, тренувальні вправи, контрольні завдання, диктанти. Харків : Веста : Видавництво «Ранок», 2004.

7. Гуйванюк Н. В., Кардащук О. В., Кульбабська О. В. Синтаксис сучасної української мови : Схеми і таблиці. Чернівці, 2003.

8.  Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів; за ред. С. Я. Єрмоленко. Київ : Либідь, 2001.

9. Караман С. О., Караман О. В. Українська мова : практикум з орфографії та пунктуації. Київ, 2006.

10. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови : підруч. Київ, 2003.

11. Плющ М. Я., Грипас Н. Я. Граматика української мови в таблицях. Київ : Вища шк., 2004.